Будь-яка теплокровна тварина, навіть, здавалося б, нешкідливі їжачок і хом’ячок, може захворіти на сказ і заразити людину. Ця хвороба, на щастя, не дуже поширена. Вона виникає спонтанно в якійсь точці планети. Інколи її появу спричинює зростання популяції певного виду тварин — носія сказу. Що ж відомо сьогодні про це захворювання

— СКАЗ (rabies, lyssa, hydrophobia) — це небезпечне гостре вірусне захворювання, яке вражає нервову систему.

Часто носіями сказу є кажани, в яких хвороба протікає безсимптомно. Від них заражуються переважно вовки, лисиці, рідше гризуни. Інфіковані дикі тварини дуже агресивні, втрачають відчуття страху, наближаються до людських помешкань і нападають на домашніх собак, котів, коней, корів, трапляється, і на людей. Інфікована свійська тварина спершу ніжна й лагідна, облизує того, кого любить, має хороший апетит. Через кілька днів можна помітити в неї тривогу, занепокоєність, лякливість, тварина погано їсть, ховається в темні кутки (світлобоязнь), відчуваючи спрагу, не може, однак, ковтати воду. Через чотири-п’ять діб настає параліч, з рота тече слина, звисають вуха і хвіст, голос стає нечутним. Схожі симптоми і у хворої на сказ людини: спершу з’являються занепокоєння, розлад дихання й ковтання, далі починаються галюцинації, вірус викликає запалення головного мозку, з рота тече багато слини. Перед смертю, а вона настає на другу-третю добу хвороби, розвивається параліч м’язів обличчя, язика, очей, кінцівок і тулуба.

— Як передається вірус людині?

— Він може передаватись не лише через укус, а й при обслиненні хворою твариною. Достатньо зараженій слині потрапити на слизову оболонку губ, кон’юнктиву очей людини, на ушкоджену шкіру (навіть при незначній подряпині) — й вірус опиняється у крові. Потім через нервові закінчення досягає слинних залоз та нервових клітин кори головного мозку й, уражуючи їх, спричиняє тяжкі незворотні порушення. Інкубаційний період найчастіше триває від 10 діб до одного року і залежить від локалізації укусу. Дуже небезпечний, найкоротший, — при укусі в ділянку голови, обличчя; довший — коли укушено руку, ногу; найдовший — у разі поодиноких укусів легкого ступеня або обслинення тулуба та кінцівок.

— Що робити, коли домашній улюбленець укусив господаря?

— По-перше, якщо з рани тече кров, не слід зупиняти її в перші хвилини — з кров’ю витікає й частина слини тварини. По-друге, треба ретельно промити рану струменем гарячої води з господарським (72%) милом, адже вірус руйнується в лужному середовищі. Краї рани слід обробити спиртом або 5%-м йодом, накласти стерильну пов’язку й терміново звернутися до найближчого медичного закладу, ліпше ж — у травмопункт до лікаря-рабіолога. Тільки він приймає рішення щодо подальшого лікування потерпілого. Тварину, котра вкусила, ізолюють, обов’язково показують ветеринару і беруть під нагляд на 14 днів з моменту укусу. Якщо за цей час у неї не розвинулися клінічні ознаки сказу, значить, від укусу людина не могла інфікуватись. Буває, що агресивну тварину знищують, тоді труп необхідно доставити у ветлабораторію, де зроблять аналіз на сказ.

— Чи лікується хвороба сьогодні?

— На жаль, і сьогодні сказ — смертельне захворювання. Тільки вчасно зроблене щеплення може врятувати життя. Тому, щоб не сталося найгіршого, після укусу треба якнайшвидше провести лабораторне дослідження аналізу, взятого у тварини. Якщо результат виявився позитивний, укушеному призначають вакцину, яка вводиться за спеціальною схемою. При цьому організм виробляє антитіла, стійкі до інфекції. Належить ретельно виконувати рекомендації лікаря-рабіолога, тільки тоді життю потерпілого ніщо не загрожуватиме. І ще раз хочу наголосити: якщо інфікована вірусом сказу людина вчасно не звернеться по допомогу до медичного закладу, шансів вижити немає.

І на завершення:

Щорічне щеплення собак і котів урятує життя не тільки людині, а і її домашнім улюбленцям. Намагайтеся не допускати, щоб вони контактували з бродячими тваринами, які можуть бути носіями небезпечного вірусу. Якщо на прогулянці чи просто на вулиці зустрінете свійську або дику тварину, яка нетипово поводиться, напівпаралізована, пам’ятайте: вона може бути хвора на сказ.

І вберігайте всіх, особливо дітей, від цієї небезпеки.

 

Головний спеціаліст  відділу безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Коростенського районного управління  ГУ  Держпродспоживслужби в Житомирській області   Андрій Воробей