Фото без опису

У 2016 році в Україні на законодавчому рівні закріпили поняття тимчасового догляду – патронат над дитиною. Через сім років існування цієї послуги в нашій країні з’явилось  близько 300 сімей, де дітей можуть взяти під патронат. Але потреба у рази більша.

Патронат – це соціальна послуга, що оплачується з державного бюджету. Ми маємо реабілітувати та турбуватись про дітей без статусу, дбати про них, готувати їх до усиновлення чи іншої форми сімейного виховання. 

Соціальна послуга – патронат, надзвичайно важлива і необхідна. Це дає змогу уникнути дитині зайвого стресу і травмування, дитина опиняється в родині, у квартирі, будинку… не в закладі, де багато дітей. Навіть якщо є потреба перебувати в лікарні на обстеженні чи лікуванні – вона буде з патронатним вихователем – з одним дорослим, який байдужий до неї. Для дитини, яка зазнає переміщення, важливо опинитися у родині, а потім продовжити свій шлях в постійну сімейну форму влаштування. З вірою в дорослих, а не з розчаруванням.

Відповідно до ст. 255 Сімейного кодексу України патронатний вихователь зобов’язаний:
– забезпечити дитину житлом, одягом, харчуванням тощо (на це держава виділяє

 кошти – в залежності від віку від 2,5 прожиткового мінімуму на місяць);
– створити дитині умови для навчання, фізичного та духовного розвитку;
– забезпечити надання чи доступ до послуг, визначених договором про патронат над дитиною;
– сприяти контактам дитини з батьками, іншими законними представниками, родичами, крім випадків, коли батьки позбавлені батьківських прав або в судовому порядку обмежені у праві спілкування з дитиною.

Патронатним вихователем може бути повнолітній громадянин України, який має досвід виховання дитини й відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання й реабілітації дитини у своєму домі. Обов’язково йому має допомагати хтось із членів сім’ї – бути добровільним помічником патронатного вихователя. Для початку роботи і кандидат у патронатні вихователі, й помічник мають пройти відповідне навчання та отримати рекомендацію. 

За законом, діти у патронатній родині мають перебувати до трьох місяців. Цей термін можуть продовжити максимум до шести місяців. Якщо про дітей не можуть дбати батьки – їх позбавляють батьківських прав. 

Процедура оформлення патронатної сім’ї може займати декілька місяців і більше. Кожен охочий має пройти орієнтовно шість кроків.

Крок 1. Звернутися до Служби у справах дітей за місцем свого проживання.
 

Крок 2. Подати заяву про намір стати патронатним вихователем та необхідні документи: 

Крок 3. Пройти первинний відбір та отримати направлення на навчання.


Крок 4. Пройти навчання та отримати рекомендацію про можливість надання послуги патронату. 

 

Крок 5. Укласти договір про умови запровадження патронату (створення сім’ї патронатного вихователя).

Крок 6. Отримати поворотну фінансову допомогу – резервні кошти 

 

Поради для кандидатів в патронатні вихователі: 

  1. Має бути вірна мотивація – допомога дітям. Робота у патронаті дуже важка в першу чергу психологічно. Ті, хто приходить у патронат заради грошей – відпадають ще на етапі навчання чи надовго не затримується. 
  2. Ви маєте пам’ятати, що діти з Вами тимчасово і що Ви маєте готувати їх до усиновлення (чи іншої сімейної форми виховання) або до повернення в біологічну сім’ю. 
  3. Мені як патронатній виховательці потрібно бути трохи юристкою, психологинею, вчителькою, медсестрою. Потрібно вивчати інформацію про дитячу психологію, розуміти підходи до виховання, знати як надавати домедичну допомогу, оформлювати договір та складати акт.  
  4. Ми не маємо чекати, що нам хтось на тарілці принесе гуманітарну допомогу чи допоможуть влаштувати дитину в садок. Ми маємо самі знайти сили та ресурси подолати ці та інші виклики.  
  5. Щоб не робили вихованці, потрібно пам’ятати, що вони травмовані діти. Тільки великою любов’ю та терпінням їх можна зцілити.